« Назад

Кто может запретить пользоваться водоемом? (29.07.2012)

Сьогодні на території Київської області не поодинокі випадки, коли особи, які отримали в оренду ставки, позбавляють місцевих мешканців права користуватися такими ставками для власних потреб: плавати на човнах, купатися, ловити рибу тощо. Це призводить до конфліктних ситуацій між орендарями ставків та місцевими мешканцями. Спробуємо розібратися з правомірністю дій орендарів ставків з правової точки зору.
Стаття 13 Конституції України проголошує, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності українського народу. Кожен громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону.
Аналогічне положення зазначене і в преамбулі Водного кодексу України.
Використання водних об’єктів, до яких належать і ставки, для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства називається водокористуванням та поділяється на два види: загальне та спеціальне.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (стаття 48 Водного кодексу України).
Загальне водокористування полягає в тому, що кожен громадянин має право використовувати водний об’єкт для задоволення власних потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об’єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно і без отримання відповідного дозволу (стаття 47 Водного кодексу України).
Разом з тим, право загального водокористування може бути обмеженим або забороненим у випадках та з підстав, передбачених чинним законодавством України.
Одним з таких випадків є порядок, визначений статтею 47 Водного кодексу України, який полягає в тому, що загальне водокористування може бути обмежене або заборонене відповідною районною, сільською, селищною, міською та районною у місті радою або водокористувачем, який узяв водний об’єкт у користування на умовах оренди.
Згідно зі статтею 47 Водного кодексу України, районні і міські ради за поданням компетентних органів та з інших передбачених законодавством підстав, мають право встановити місця, де забороняється купання, плавання на човнах, забір води для питних або побутових потреб, водопій тварин тощо. При цьому закон зобов’язує відповідні місцеві ради повідомити населення про встановлені ними правила, що обмежують чи забороняють загальне водокористування.
Стосовно обмеження загального водокористування або його заборони водокористувачем, який узяв водний об’єкт у користування на умовах оренди, то в частині четвертій статті 47 Водного кодексу України зазначено, що на водних об’єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об’єкт в оренду.
Право розпорядження водними об’єктами місцевого значення на території Київської області, до яких належать, як правило, ставки, згідно з пунктом 2 частини першої статті 8 Водного кодексу України належить Київській обласній раді.
Отже, орендар ставка зобов’язаний погодити з Київською обласною радою умови загального водокористування цим ставком. Доказом наявності такого погодження буде відповідне рішення Київської обласної ради. Крім того, на орендаря ставка також покладається обов’язок довести до відома населення умови та обмеження водокористування.
В частині шостій статті 47 Водного кодексу України зазначено, якщо водокористувачем або відповідною радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень. Таким чином, за відсутності погодження з Київською обласною радою умов загального водокористування ставком, що перебуває в оренді, та не повідомлення громадян про встановлені на ставку умови загального водокористування або про його заборону орендар такого ставка не має права обмежувати права громадян користуватися таким ставком для власних потреб.
Конфліктних ситуацій навколо загального водокористування орендованими ставками можна уникнути, якщо в договорі оренди ставка чітко передбачати права та обов’язки орендаря та орендодавця, а також затвердити правила та умови загального водокористування на рівні області з доведенням таких правил і умов до відома місцевого населення.
На сьогодні порядок надання в оренду ставків чи інших водних об’єктів місцевого значення, що розташовані на території Київської області, не врегульований відповідним рішенням Київської обласної ради.
У зв’язку з цим, постійна комісія з питань законності, правопорядку та боротьби з корупцією Київської обласної ради для врегулювання процедури і порядку передачі в оренду водних об’єктів у Київській області, недопущення порушення права громадян на загальне водокористування водоймами Київської області, забезпечить активну участь у розробці проекту Порядку надання в оренду водних об’єктів місцевого значення, що розташовані на території Київської області, та якнайшвидше його прийняття Київською обласною радою.
Впорядкування процедури передачі в оренду водних об’єктів на території Київської області також має дуже важливе значення для вирішення питання про надходження до обласного бюджету коштів, отриманих від орендарів таких водних об’єктів. Це питання буде окремо висвітлено фахівцями в наступних випусках журналу «Київщина».
Статтю було опубліковано в журналі «Київщина» .
--
С УВАЖЕНИЕМ ВЛАДИМИР ВЛАДИМИРОВИЧ
   

���� ��������������������

Реклама на n4.biz